Щиро кажучи, для чого я й сама не знаю. Але опинившись на карантині без театру, без концертів і виставок, без прогулянок, без посиденьок за кавою, без живого спілкування, але зате з купою можливостей для перегляду найрізноманітніших постановок, я відчула потребу якось зафіксувати ці унікальні враження. Унікальні тому, що таке ми переживаємо вперше і, дуже сподіваюся, востаннє в житті. Водночас перебувати і в ізоляції від звичного життя, і в нескінченному вирі емоцій і вражень від того, що багато в чому сенс життя і складає, це справді новий досвід.
Я не намагатимусь створити якусь систему, цілісну картину, статистику, зафіксувати імена і дати. Просто записуватиму враження у вигляді невеличких заміток. І сама ще не знаю, що з цього вийде.
Немає коментарів:
Дописати коментар