Ностальгійне

Одну за одною наш оперний транслює балети "DEGAGE " і "Закулісся", які вже дуже давно не бачили світла рампи. Не можу сказати, що я в захваті від постановок Д.Омельченка, але тут особлива історія. Я передивилася обидві декілька разів, бо на екрані знову й знову оживали незабутні образи, втілені Ольгою Дороніною, а в моєму серці - безцінні спогади про нещодавнє минуле...

Щиро дякую всім, хто доклав руку до організації цих трансляцій за можливість ці емоції пережити. Звісно, в моєму особистому архіві є записи вистав моєї улюбленої балерини. Але саме в цих виставах її талант постає у повному розквіті. І я дуже рада, що глядачі, які не застали Дороніну на сцені, мали змогу це побачити. 

Адже це не просто одна з найяскравіших солісток в новітній історії Дніпровського балету. Це балерина, яка першою розпочала цю історію створювати, дебютувавши у 15 років у партії Одетти в "Лебединому озері". І от з тієї пам'ятної багатьом нашим балетоманам вистави я стежила за стрімким творчим зростанням цієї солістки. А вона підкорювала нові балетні вершини. Вже в перші сезони в її репертуарі з.'явилися Оділія, Фея бузку, Зарема, Егіна, Анна, Мірта, Повелителька дріад, Маша-принцеса, Кітрі, Кармен... І щоразу було відчуття чуда, якого так бракує меня зараз у більшості наших вистав. Вона мала унікальний дар існувати в танці, глибоко проживати кожну сценічну миттєвість. Я досі не можу  сприймати жодну іншу Фею бузку ні наживо, ні в записі, бо перед очима стоїть чарівний, сповнений тепла і світла образ, втілений Дороніною.

Маю зауважити, що я зовсім не вважаю такий ранній дебют нормальним явищем. Скоріше навпаки - екстремальним. Але так склалися обставини, що у нашій балетній трупі на початку нинішньогго століття не відбулося зміни поколінь. І доводилося або робити ставку на зовсім юних учениць балетної школи, або залишити місто без класичного балету.  Їх було четверо, зовсім-зовсім юних і недосвідчених - Ольга Дороніна, Лія Мкртумян, Наталія Іващенко і Катерина Петрова. Маю їх назвати, бо саме на їхні тендітні плечі ліг весь тягар відповідальності за існування нашого балету. Перші Одетта, Шехерезада, Жізель і Аврора нової епохи. Першою в головній партії випало дебютувати саме Дороніній, і саме їй випала найтриваліша і найяскравіша сценічна кар'єра. Після них була ще ціла низка талановитих дебютів, - Красних, Печенюк, Бондарєва, Кущ...Але першими були ось ці четверо. 

І от тепер я дивлюся на записи виступів своєї улюбленниці і згадую.